Точкові діаграми

На основі даних, упорядкованих у рядки або стовпці на аркуші, можна побудувати точкову діаграму. Розмістіть значення X в одному рядку або стовпці, а потім введіть відповідні значення Y у суміжних рядках або стовпцях.
Точкова діаграма має дві осі даних: вісь абсцис (X) і вісь ординат (Y). Ці значення поєднуються в єдині точки й відображаються в нерегулярних інтервалах, або кластерах. Точкові діаграми зазвичай застосовуються для відображення та порівняння числових значень, наприклад наукових, статистичних або інженерних даних.




Варто скористатися точковою діаграмою, якщо:

• потрібно змінити масштаб осі абсцис;
• потрібно показати цю вісь у логарифмічному масштабі;
• значення для осі абсцис мають нерівні проміжки;
• на осі абсцис багато точок даних;
• потрібно добрати незалежні масштаби осей точкової діаграми, щоб показати додаткову інформацію про значення, які включають пари згрупованих наборів значень;
• потрібно показати схожість між великими наборами даних, а не різницю між точками даних;
• потрібно порівняти багато точок даних незалежно від часу – що більше даних включено до точкової діаграми, то краще буде таке порівняння.

Типи точкових діаграм

• Точкова діаграма На цій діаграмі відображаються точки даних без сполучних ліній для порівняння пар значень.
• Точкова діаграма із плавними лініями й маркерами та точкова діаграма із плавними лініями. На діаграмі цього типу відображається плавна крива, яка з’єднує точки даних. Плавні криві можуть відображатися як із маркерами, так і без них. Від маркерів доцільно відмовитися, якщо точок даних багато.
• Точкова діаграма із прямими лініями й маркерами та точкова діаграма із прямими лініями. На діаграмі цього типу відображаються прямі сполучні лінії між точками даних. Прямі лінії можуть відображатися як із маркерами, так і без них.